Loading...
Меню сайту
Про університет

СНАУ представив дослідження з відновлення українських ґрунтів на кліматичному саміті COP31

Опубліковано: 18 листопада 2026

«Чи можу я повернутися на це поле й безпечно вирощувати те, що хочу?» Це запитання фермер ставить одним із перших після розмінування своєї землі. І саме з нього почалася розмова про майбутнє українських ґрунтів на міжнародному кліматичному майданчику COP31 в Анталії (Туреччина), де Сумський національний аграрний університет представив результати власних досліджень із відновлення земель, постраждалих від війни.

14 листопада в Українському павільйоні відбувся День протимінної діяльності України. СНАУ виступив співорганізатором панельної дискусії «Безпечна земля: розмінування, відновлення ґрунтів, ліси та біорізноманіття». Одним зі спікерів став ректор університету Ігор Коваленко.

COP31 — один із найбільших міжнародних майданчиків, присвячених кліматичній політиці та екологічним викликам. Цьогоріч він об’єднав в Анталії учасників з усіх континентів: представників урядів, міжнародних організацій, наукової спільноти та бізнесу. Для України це можливість говорити про наслідки повномасштабної війни не лише як про гуманітарну й безпекову проблему, а й як про масштабний виклик для довкілля, продовольчої безпеки та відновлення територій.

Під час панельної дискусії представили результати міжнародного проєкту «Забруднені війною ґрунти: відновлення та ремедіація», який СНАУ реалізував спільно з Королівським аграрним університетом та Бернським університетом прикладних наук за підтримки уряду Великої Британії.

Команда працює над цим напрямом із 2022 року й була серед перших, хто розпочав системне обстеження ґрунтів на територіях, що постраждали від бойових дій. Масштаб виконаної роботи — майже 4 500 гектарів досліджених земель, близько 8 400 відібраних зразків, 44 поля у 19 громадах Сумської, Харківської, Донецької, Миколаївської та Херсонської областей.

Одним із важливих результатів дослідження стало встановлення того, що найвищі концентрації металів зосереджені переважно на невеликих ділянках, а не рівномірно по всій площі поля. Це дає підстави для більш точного підходу до оцінювання забруднення: замість того щоб вважати всю територію непридатною для використання, можна визначати конкретні проблемні зони, контролювати їхній стан і, за потреби, перевіряти вирощену продукцію.

Для кожного з 44 досліджених полів підготували окремий звіт із рекомендаціями. Усі результати також систематизували на інтерактивній карті, якою вже користуються обласні військові адміністрації. Окрім цього, 117 людей пройшли навчання з оцінювання стану ґрунтів. Таким чином, результати наукової роботи вже виходять за межі лабораторій і стають практичним інструментом для громад та фахівців, які працюють над поверненням земель до безпечного використання.

На COP31 йшлося не лише про вже отримані результати, а й про подальші дослідження. СНАУ розпочав реалізацію нового трирічного проєкту SAFE SOIL за підтримки Фонду Говарда Баффета.

У партнерстві з The HALO Trust науковці досліджуватимуть, як змінюється стан розмінованих земель протягом кількох сезонів і чи можуть залишки вибухових речовин потрапляти у вирощену продукцію. Це особливо важливо для фермерів, які після розмінування прагнуть якнайшвидше повернутися до виробництва, але потребують достовірних даних про безпечність своїх земель.

У межах проєкту лабораторія СНАУ отримає сучасне обладнання для аналізу мікроелементів. Водночас фахівці університету вже проходять стажування у лабораторіях Франції, щоб посилити власну експертизу та впроваджувати нові підходи до дослідження ґрунтів.

Під час дискусії Ігор Коваленко порушив питання, яке безпосередньо стосується практичного повернення розмінованих земель у господарське використання: хто має поінформувати фермера про стан ґрунту, хто визначає необхідність проведення аналізів і хто повинен оплачувати такі дослідження?

Адже фермер, який уже втратив кілька років доходу через війну, не повинен залишатися сам на сам із цими питаннями. Він має отримати необхідну інформацію та підтримку ще до того, як вкладатиме кошти в наступну посівну. Саме тому наукові результати мають бути доступними й зрозумілими тим, хто безпосередньо працюватиме на повернутих землях.

«Стояв у павільйоні під написом “Ukraine is the solution” і думав про те, що українські чорноземи в надійних руках. Про них дбають науковці, сапери, фермери й партнери з багатьох країн, і я бачив це на власні очі», — поділився враженнями ректор СНАУ Ігор Коваленко.

Участь університету в COP31 стала можливою завдяки Олені Мельник — науковій амбасадорці СНАУ в Швейцарській Конфедерацї та Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. У червні цього року університет вручив їй відповідний мандат, а вже за кілька місяців завдяки її ініціативі та підтримці СНАУ долучився до обговорення одного з найважливіших для України питань на міжнародному кліматичному майданчику. Олена Мельник також модерувала панельну дискусію.

Для СНАУ участь у COP31 — це можливість донести до міжнародної спільноти результати українських досліджень, привернути увагу до екологічних наслідків війни та посилити співпрацю заради відновлення постраждалих територій. Адже за кожним дослідженим гектаром стоїть значно більше, ніж наукові показники: можливість повернути землю її власникам, відновити господарства та знову вирощувати на українських полях безпечну продукцію.

І саме наука допомагає перетворити цю можливість на обґрунтований і безпечний план дій.

Детальніше про конференцію читайте на її офіційному сайті за посиланням: https://cop.sifiratikvakfi.org/en/

Галерея
Поставити питання