Народився 4 січня 1992 року в селі Бояро-Лежачі. У 2008 році закінчив Бояро-Лежачівську загальноосвітню школу, після чого вступив до Сумського національного аграрного університету, де навчався до 2012 року.
Після завершення навчання працював водієм у компанії АВК, а згодом – далекобійником. З початком повномасштабної війни, 1 березня 2022 року, добровільно приєднався до лав Сумської територіальної оборони. Уже з 23 березня 2022 року проходив службу у місті Чугуїв у складі військової частини А0501. Обіймав посаду водія 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону.
Сергій був доброю, щирою, життєрадісною людиною. Гарний син, турботливий брат, надійний друг і товариш. Його вирізняли відкритість, лідерські якості, артистичність і любов до музики – він чудово грав на гітарі. Його гру ще довго згадуватимуть рідні та друзі…
З 10 червня 2022 року з Сергієм було втрачено зв’язок. Майже рік тривала надія – міцна, як нитка, що з’єднує серця. Проте 27 травня 2023 року родина отримала підтвердження найстрашнішого… Сергій загинув 10 червня 2022 року поблизу села Ізбицьке, Харківської області, боронячи Україну.
За проявлену мужність і самопожертву Сергія Сиворакшу було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня – почесною відзнакою Президента України.
