У Сумському національному аграрному університеті триває курс підвищення кваліфікації «Модуль №1: Ліси України в умовах війни: моніторинг та оцінка впливу бойових дій на екосистеми» в межах міжнародного проєкту foRestore.
Лектором п’ятого тижня навчання виступив підполковник Владислав ДУДАР, доктор філософії у галузі природничих наук, офіцер Збройних Сил України, національний консультант Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні.
6 жовтня відбулася лекція «Вплив бойових дій на лісові масиви України» – заняття було насичене фактами. Лектор пояснив три поняття, які часто плутають: військову екологію (інтеграцію екологічних стандартів у планування бойових операцій, стандарт NATO MC 469), екологію війни (вивчення того, як бойові дії впливають на довкілля, і як деградоване довкілля, своєю чергою, впливає на боєздатність військ) та екоцид, масове знищення природного середовища, що підпадає під статтю 441 Кримінального кодексу України. Значну увагу приділено нормам міжнародного гуманітарного права: Додатковому протоколу I до Женевських конвенцій, який забороняє завдання широкої, тривалої й серйозної шкоди природному середовищу та удари по об’єктах з небезпечними силами (дамбах, ГЕС), і Протоколу III до Конвенції про звичайну зброю, що обмежує застосування запалювальної зброї проти лісів. Ці норми лектор пов’язав із конкретними подіями, зруйнованою Каховською ГЕС, ударом по ДніпроГЕС, наслідками для заводу «Азот» у Сєвєродонецьку, Серебрянським лісництвом.
Впродовж лекції учасники більше дізналися про масштаб мінного забруднення. Внаслідок повномасштабного вторгнення потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами 136 952 км² суходолу України, близько 22% території країни, та 14 000 км² водойм і прибережних акваторій. Для лісового фонду: близько 0,9 млн га деокупованих лісів потребують обстеження, ще 0,8 млн га залишаються під окупацією, понад 100 тис. га — у зоні активних бойових дій. З 11 798,4 га підтверджено або ймовірно замінованих лісів фактично розміновано поки що лише 1 817,64 га — лектор наголосив, що, попри високий рівень загрози, очищення лісів відбувається суттєво повільніше, ніж інших категорій земель.
Особлива увага була приділена специфіці мінування лісу. Міни розміщують у три яруси: у підстилці, на стовбурах і в кронах, що унеможливлює звичайне поверхневе розмінування: небезпека загрожує одночасно з ґрунту, стовбурів і крон. Окремо лектор розглянув мінування просік і доріг, щоб заблокувати єдині можливі маршрути пересування, мінування завалів і вітровалів пастками й розтяжками, а також нові загрози — скидання боєприпасів із дронів та саморобні вибухові пристрої, замасковані під дрова чи колоди.
Учасники навчання розглянули детально фізичні й ґрунтові наслідки бойових дій для лісів. Артилерійські обстріли залишають до 100–200 вирв на гектар діаметром 3–6 м і глибиною до 2,5 м; важка техніка й детонації ущільнюють ґрунт до 1,6–1,8 г/см³, знижуючи водопроникність у 5–10 разів, через що природне поновлення дуба й сосни зупиняється на 3–5 років. Частина дерев гине не одразу, а через один-два вегетаційні періоди — через приховану баротравму коренів. Істотний внесок роблять і фортифікаційні споруди: вирубки для бліндажів (50–150 м³ деревини на кілометр рубежу), траншеї й капоніри, що перерізають кореневі системи, та дренажні рови, які змінюють рівень ґрунтових вод — саме це спричинило заболочування Серебрянського лісу.
Особливу увагу слухачів курсу привернула інформація щодо пожеж та міжнародного досвіду розмінування. Пожежі лектор назвав чинником, що запускає нову, багаторічну траєкторію розвитку екосистеми, а не просто знищує деревостан. Серед забруднювачів — нафтопродукти з пошкодженої техніки, продукти горіння (діоксини, фурани), залишки вибухових речовин і важкі метали з боєприпасів. Окремий блок лекції був присвячений досвіду країн, які десятиліттями живуть із замінованими лісами: Хорватія вже понад 30 років веде розмінування лісового фонду, офіційно віднісши його до третьої черги пріоритетності; у Франції «Zone Rouge» навколо Вердена залишається обмеженою зоною понад 100 років; у Німеччині колишній полігон НАТО Фогельзанг (3300 га) визнали технічно неможливим розмінувати повністю і передали під природне заростання; у В’єтнамі повне відновлення лісу після застосування дефоліантів зайняло 10–15 років і відбулося лише через проміжний етап швидкоростучих порід-піонерів.
Під час практичного заняття 8 жовтня учасники розібрали чинні стандарти гуманітарного розмінування лісових територій, процедуру подання заявок на обстеження й розмінування ділянок та весь шлях: від виявлення мінної небезпеки до отримання сертифіката, що підтверджує безпечність території.
Нагадуємо, що навчання організовано в межах міжнародного навчального курсу «foRestore: Відновлення лісів України – від оцінки наслідків війни до сталого розвитку», організованого Zoï Environment Network (Екологічна мережа «Zoï») та Regional Eastern European Fire Monitoring Center (REEFMC) за фінансової підтримки Фонду Ганса Вільсдорфа.
