13 жовтня відбулася лекція в межах навчального курсу foRestore на базі СНАУ, присвячена впливу війни на емісії парникових газів (ПГ) від ландшафтних пожеж і викликам для системи інвентаризації вуглецю.
Лектором шостого тижня навчання виступив доктор технічних наук, професор Ростислав БУНЬ – заступник завідувача кафедри прикладної математики з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка» та професор WSB University (Польща), науковець із математичного моделювання й системного аналізу емісій парникових газів.
Спікер розкрив фізику парникового ефекту, звернувши увагу на класифікацію основних парникових газів. До того ж, він наголосив, що хоча водяна пара дає до 70% парникового ефекту, вона не регулюється міжнародними угодами через фізичні обмеження. Натомість регулюються антропогенні викиди. Слухачі розібрали принципи міжнародного звітування за правилами IPCC (NIR), де обсяги обчислюють за допомогою математичного моделювання. Професор наголосив, що війна руйнує базовий принцип інвентаризації – «відповідальність за власний стан території». Багато категорій військових викидів (вибухи боєприпасів, пальне бронетехніки, пожежі нафтобаз, руйнування будівель, горіння бліндажів) залишаються поза міжнародним обліком.
Учасники детально розглянули методологію розділення військових і природних пожеж за допомогою порівняння з фоновим рівнем підконтрольних територіях у схожих погодних умовах (для зони бойових дій імовірність військового походження становить близько 79%). Слухачі дізналися, що загальний вуглецевий слід війни за 4 роки/перспективи відбудови оцінюється у 311,4 млн т. Вуглецевий баланс від пожеж екосистем за 2022–2023 роки включає: прямі емісії, майбутні емісії від перегнивання й догорання деревостану та втрату поглинальної здатності лісів за 5 років.
Під час практичного заняття 15 жовтня учасники розібрали кількісне оцінювання емісій та порівняли методики розрахунку збитків. Офіційна Методика Міндовкілля (Наказ № 175 від 13.04.2022) базується на спрощених формулах і єдиних середніх коефіцієнтах та орієнтується на внутрішній податковий кодекс. Учасники опанували перспективну нову методику, яка базується на трьох рівнях деталізації («Tier 1–3»), атрибуції емісій (індивідуальній та агрегованій) і прив’язці оцінки шкоди до ціни квоти в ЄС ETS. Слухачі наочно порівняли ці підходи на практичному кейсі пожежі у Луганській області (квітень 2022 р.).
Слухачі курсу переконалися: спрощені розрахунки часто дають завищені показники, тоді як моделювання «Tier 3» забезпечує юридично стійку доказову базу для міжнародних судів. Загалом за 2 роки війни сума екологічних збитків від ландшафтних пожеж перевищила 101,5 млрд грн. Науковці та практики дійшли висновку, що вуглець є універсальною «валютою» довкілля, а точне документування втрат – єдиний шлях до репарацій та розвитку карбонового лісівництва.
Нагадуємо, що навчання організовано на базі СНАУ в межах міжнародного навчального курсу «foRestore: Відновлення лісів України – від оцінки наслідків війни до сталого розвитку», організованого Zoï Environment Network (Екологічна мережа «Zoï») та Regional Eastern European Fire Monitoring Center (REEFMC) за фінансової підтримки Фонду Ганса Вільсдорфа.
