Сьомий тиждень курсу підвищення кваліфікації «foRestore» був присвячений впливу війни на ґрунти. Лекцію 20 жовтня та практичне заняття 22 жовтня провела Олена Мельник – керівник сектору міжнародних проєктів СНАУ, науковий співробітник Бернського університету прикладних наук, почесний професор Королівського аграрного університету (Велика Британія), науковий амбасадор СНАУ.
Учасники розглянули результати досліджень впливу бойових дій на ґрунти, які СНАУ розпочав у 2022 році після деокупації Сумщини. Спільно з Королівським аграрним університетом і Бернським університетом обстежено понад 4400 га у п’яти областях України. Під час навчання учасники ознайомилися з тим, як напрацьовані методи дослідження можна адаптувати до лісових екосистем.
Важливий висновок навчального блоку: сама по собі вирва не свідчить про небезпечну концентрацію важких металів. Вимірювання сотень кратерів показали, що передусім ідеться про механічне порушення ґрунтового профілю. Хімічний ризик залежить від повноти детонації, типу вибухівки та кута влучання, а не від розміру вирви. Серед потенційно небезпечних осередків – місця згоряння техніки, склади пального й боєприпасів, а також ділянки, де відбувся неповний вибух.
Під час занять слухачі з’ясували, що методи оцінювання сільськогосподарських земель не можна автоматично переносити на лісові території. У лісі особливе значення має органічний горизонт – підстилка з мікоризою, тонким корінням і мікробіотою. На рухливість хімічних елементів також впливає природна кислотність ґрунту.
Учасники систематизували основні типи воєнних пошкоджень: вирви й траншеї, ущільнення ґрунту військовою технікою, пожежі, що знищують підстилку та спричиняють гідрофобність, а також мінування. Потенційно замінованими залишаються близько 450 000 га лісового фонду.
Практичне заняття дало змогу учасникам відпрацювати алгоритм дій у разі виявлення предмета, схожого на боєприпас. Окремо учасники визначили розподіл відповідальності: розмінування здійснюють уповноважені оператори або ДСНС, рішення щодо ділянки ухвалює лісокористувач, а оцінювання стану ґрунту та вибір заходів із його відновлення належать до компетенції ґрунтознавців. Важливо й те, що розмінування не гарантує відсутності хімічного забруднення: залишки тротилу, гексогену та метали можуть потрапляти у водойми.
Слухачі опанували схему дослідження, що передбачає відбір об’єднаних проб із дна вирви за методом трикутника, окремих проб зі схилу та брівки, з прилеглої зони на відстані 5-15 м і контрольної точки на неушкодженому ґрунті того самого типу на відстані 25-50 м. Учасники розглянули вимоги до глибини відбору – 0-10 або 0-15 см, маси проби – 100-300 г, пакування та очищення інструментів після кожного відбору. Також спільно визначили обов’язкові дані польового журналу і ознайомилися із застосунком, який автоматично прив’язує фотографії до геолокації.
Ще один практичний результат навчання – розуміння можливостей і обмежень інструментального аналізу. Портативний рентгенофлуоресцентний аналізатор XRF дає результат приблизно за 90 секунд, однак у польових умовах похибка може сягати 40% через вологість і неоднорідність ґрунту. Для арбітражного лабораторного аналізу застосовують методи ICP-OES та ICP-MS, вартість яких починається від 100 євро за зразок.
Слухачі також розглянули, чому перевищення гранично допустимих концентрацій не завжди свідчить саме про наслідки бойових дій: для висновків важливо враховувати історичний фон ділянки. Окремим питанням стала потреба в адаптації процедури відбору проб до специфіки лісових екосистем із використанням підходів, узгоджених зі стандартами ICP Forests. Учасники також звернули увагу на новий виклик для лісівників – оптоволоконні нитки FPV-дронів, які можуть нагадувати розтяжки та потребують перевірки саперами.
Підсумовуючи навчальний блок, учасники зосередилися на принципі мінімального втручання у пошкоджені екосистеми. Замість суцільного зняття ґрунтового шару, що руйнує мікоризу, пріоритетом має бути локальне очищення забруднених осередків і сприяння природному поновленню лісу. Приклад Херсонщини, де за два роки без втручання якість ґрунту покращилася, а метали перейшли у зв’язані форми, продемонстрував важливість оцінювання природних процесів відновлення.
Нагадуємо, що навчання, організоване в межах міжнародного навчального курсу «foRestore: Відновлення лісів України – від оцінки наслідків війни до сталого розвитку», організованого Zoï Environment Network (Екологічна мережа «Zoï») та Regional Eastern European Fire Monitoring Center (REEFMC) за фінансової підтримки Фонду Ганса Вільсдорфа.
