Назва НДР: Договір №19-8 “Проведення наукових досліджень вмісту важких металів у ґрунтах, що надані Представництвом ХАЛО ТРАСТ в Україні”
Керівник НДР: Ладика Володимир Іванович, д. с-г. н., професор
Терміни виконання: 2024-2025 рр.
Обсяг фінансування: 5613999,83 грн
Україна є ключовим гравцем у світовій продовольчій системі, виробляючи та експортуючи критично важливу сільськогосподарську продукцію, таку як зерно, соняшникова олія, ріпак, кукурудза та ячмінь. Її стратегічне географічне розташування та родючі чорноземи дозволяють їй забезпечувати значну частку світових потреб у продовольстві, що робить її життєво важливим партнером для багатьох країн. Маючи 30% світових чорноземів, Україна відіграє вирішальну роль у світовому сільському господарстві. За даними ФАО, приблизно 400 мільйонів людей у світі залежать від експорту українського продовольства. До повномасштабної війни Україна входила до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, експортуючи 75% своєї сільськогосподарської продукції, тоді як внутрішнє споживання становило лише 20–25%. Україна забезпечила 10% світового експорту пшениці, понад 14% експорту кукурудзи та понад 47% експорту соняшникової олії. Основними імпортерами українського зерна були Китай, Єгипет, Індонезія, Іспанія та Нідерланди, при цьому ЄС був ключовим покупцем соняшникової олії.
Деградація родючих ґрунтів України — це не лише національна проблема, вона має значні
глобальні наслідки.
Військова агресія, яка призвела до покинутих або окупованих територій та замінованих полів, суттєво вплинула на сільськогосподарське виробництво, що призвело до помітного скорочення загального врожаю основних сільськогосподарських культур. Порівняльний аналіз виробництва зерна та олійних культур в Україні у 2021 та 2023 роках показує, що більшість сільськогосподарських культур зазнали суттєвого зниження врожайності, при цьому загальний врожай зернових та бобових культур скоротився на 30,2%. Це включає зменшення врожаю пшениці (-32,6%), ячменю (-41,6%) та кукурудзи (- 25,9%). Окрім внутрішніх проблем, блокада портів та руйнування інфраструктури створили значні ризики для країн, які залежать від українського експорту, особливо в Африці, на Близькому Сході та в Азії, де українське зерно є життєвоважливим джерелом продуктів харчування, що призвело до зростання цін на продукти харчування на світових ринках. У 2023 році загальний експорт зернових та олійних культур з України досяг 57,5 мільйона тон, що менше, ніж 62 мільйони тон у 2021 році. Зі затягуванням війни продовольча криза посилюється, підвищуючи ціни на продукти харчування та енергоносії, а також сприяючи нестабільності в усьому світі.
Окрім територій, окупованих або покинутих через інтенсивні обстріли, 139 тис. км², третина території України зараз замінована. Це еквівалентно розміру середньої європейської країни. Слід зазначити, що бездіяльність одного гектара щорічно залишає 50 людей без хліба в Китаї, Пакистані, Індії, Бангладеш тощо. Маючи до 4–5 мін на квадратний метр у деяких районах, Україна наразі є найбільш замінованою країною у світі, випереджаючи Афганістан та Сирію.
За даними Міністерства економіки, у 2023-2024 роках Україні за значної міжнародної підтримки вдалося розмінувати близько 37 тис. кв. км сільськогосподарських угідь, на яких можна вирощувати 2 млн тон зерна. Цей результат демонструє потенціал для подальшого розвитку сільського господарства на територіях, очищених від вибухових пристроїв. Розмінування територій в Україні є вирішальним кроком у забезпеченні безпеки та забезпеченні можливості відновлення сільськогосподарської діяльності.
Подальше видалення мін та відновлення сільськогосподарських угідь відіграватиме життєво важливу роль у сприянні економічному зростанню та покращенні добробуту населення в постраждалих регіонах. Однак без проведення досліджень ґрунту, особливо на постраждалих територіях, існують ризики, які можуть вплинути на здоров’я людини через продукти харчування. Забруднення ґрунту може бути прихованою небезпекою. Якщо потенційні зони впливу боєприпасів не будуть вчасно виявлені та зафіксовані, шкідливі речовини можуть потрапити в зерно та отруїти врожай. А це вже пряма загроза продовольчій безпеці та експортним можливостям. Це може серйозно підірвати репутацію України як експортера агропродовольчої продукції. Чим довше триває російсько-український конфлікт, тим більшу нестабільність щодо поставок продовольства він може принести всьому світу. Торговці сільськогосподарськими товарами вже стурбовані продовольчою безпекою та токсичністю сільськогосподарської продукції з України.
Вкрай важливо розвинути міжнародний потенціал для досліджень, картографування, моніторингу та управління екологічними ризиками, пов’язаними з сільськогосподарськими угіддями в Україні, які критично постраждали від війни. Дослідження дозволяють оцінити стан земель, виявити токсичні речовини, такі як важкі метали, та запобігти їх потраплянню в рослини та продукцію. Картографування зібраних даних робить результати доступними як для нашого уряду, так і для світової спільноти експертів, які можуть зробити свій внесок у відновлення українських земель. Регулярний моніторинг ґрунтів є життєво важливим для раннього виявлення нових ризиків, що виникають внаслідок змін навколишнього середовища або землекористування. Моніторинг відновлення уражених ґрунтів дозволяє відстежувати прогрес та коригувати заходи з відновлення, забезпечуючи стабільне виробництво безпечної сільськогосподарської продукції. Ці чотири компоненти є основоположними для забезпечення безпеки продукції, сприяння сталому розвитку сільського господарства та захисту здоров’я споживачів. Дослідження ґрунту після розмінування є інвестицією в майбутнє українського сільського господарства, не лише відновлюючи родючість ґрунту, але й гарантуючи безпечне та стале сільське господарство для майбутніх поколінь.
У цій науково-прикладній роботі представлені результати дослідження, проведеного Сумським національним аграрним університетом у співпраці з The HALO Trust, в якому проаналізовано 3 000 зразків ґрунту, взяті з конкретних сільськогосподарських районів, зокрема зон розмінування в Харківській, Миколаївській та Київській областях. Основною метою дослідження була оцінка впливу військових дій на стан ґрунту з особливим акцентом на наявність важких металів у ґрунтах.
