Як будувати наукову кар’єру, знаходити однодумців, формувати професійну репутацію та користуватися можливостями підтримки науки? Про це говорили 20 жовтня під час онлайн-діалогу «Наука НЕ без людей», організованого Сумським національним аграрним університетом.
У центрі зустрічі — досвід науковців, які пройшли власний шлях від перших досліджень до професійного визнання та сьогодні впливають на розвиток науки в Україні. Представники університетів, Міністерства освіти і науки України та наукових інституцій ділилися з молодими вченими СНАУ не лише професійними здобутками, а й історіями про рішення, виклики, помилки та людей, які відіграли важливу роль у їхньому становленні.
Захід відкрив Юрій Данько, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної діяльності СНАУ. Він привітав учасників і наголосив на важливості діалогу між поколіннями науковців.
Григорій Монастирський, доктор економічних наук, професор Західноукраїнського національного університету, розповів, як професійна ініціатива може перерости в спільноту, що об’єднує людей на роки. На прикладі створення ради молодих учених він показав, як спільна діяльність допомагає розвивати лідерські навички, налагоджувати професійні зв’язки та формувати середовище взаємної підтримки. Особливе місце в його історії посіла дружба між дослідниками: знайомства, що починалися зі спільної роботи, з часом переросли в міцні стосунки, які зберігаються й сьогодні.
Про власний шлях від студентства до посади проректорки з наукової роботи говорила Ганна Толстанова, докторка біологічних наук, професорка Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона поділилася досвідом професійного зростання, розповіла про виклики, відповідальні рішення та пошук балансу між кар’єрними амбіціями й особистим життям. Її історія засвідчила, що професійні цілі не обов’язково потребують відмови від інших важливих складових життя.
Юрій Петрушенко, доктор економічних наук, професор, директор Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, представив хаби розвитку талантів як інструмент розкриття людського потенціалу в університетах. Такі осередки допомагають об’єднувати фахівців, знаходити партнерів і створювати умови для реалізації дослідницьких ідей. У цьому контексті йшлося про Хаб продовольчої безпеки СНАУ та співпрацю університету з Фондом — приклад того, як університетські ініціативи можуть поєднувати наукові можливості з актуальними потребами суспільства.
Про діяльність Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України розповіла Анастасія Сімахова, докторка економічних наук, професорка Національного університету «Київський авіаційний інститут», голова Ради. Вона представила основні напрями роботи спільноти та її роль у підтримці молодих дослідників і розвитку професійної взаємодії.
Державну політику підтримки науки висвітлив Григорій Мозолевич, кандидат технічних наук, доцент, генеральний директор директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України. Його виступ доповнив особисті історії науковців поглядом на державні механізми та інституційні умови, від яких залежить розвиток наукової сфери.
Яна Сичікова, докторка технічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету, поділилася уроками власної наукової кар’єри. Вона говорила про самостійність дослідника, готовність відстоювати аргументовану позицію та вміння вчитися на помилках. Окрему увагу науковиця приділила міждисциплінарності, наголосивши, що поєднання різних напрямів досліджень має ґрунтуватися на спільному науковому питанні, методології або дослідницькій проблемі, а не на випадковому наборі тем.
У дописі за підсумками зустрічі Яна Сичікова сформулювала думку, важливу для професійного становлення молодого науковця:
«Право голосу не з’являється разом із посадою чи вченим званням. Здатність відповідально ним користуватися ми розвиваємо все життя».
Юрій Данько, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної діяльності СНАУ, присвятив свій виступ комунікаціям у науковому середовищі, формуванню академічної репутації, публікаційним стратегіям і розбудові особистого бренду науковця. Він акцентував на важливості професійного діалогу для розвитку дослідницьких ідей: наукова ідея може народитися в індивідуальній роботі, але сильнішою стає завдяки обговоренню, конструктивним запитанням і взаємодії з колегами. Здатність презентувати власні напрацювання, чути альтернативні погляди та критично оцінювати свої ідеї є важливими складовими професійного становлення сучасного дослідника.
Завершила програму Людмила Вареник, доктор філософії, завідувачка Центру колективного користування науковим обладнанням для новітніх агротехнологій «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування», голова Ради молодих вчених при Сумській обласній державній адміністрації та модераторка зустрічі. Вона акцентувала на темі вибору, можливостей і людей, які впливають на професійне становлення дослідника. Ця тема об’єднала різні історії та досвіди, представлені протягом діалогу.
Онлайн-діалог «Наука НЕ без людей» дав молодим ученим СНАУ можливість почути досвід тих, хто вже пройшов шлях професійного становлення, досягнув вагомих результатів і продовжує розвивати українську науку. Історії спікерів показали, що за науковими досягненнями стоять не лише дослідження та публікації, а й особисті рішення, готовність відстоювати власну позицію, професійні зв’язки та підтримка наукової спільноти.
Сумський національний аграрний університет дякує спікерам за відкритість і змістовну розмову, а учасникам — за зацікавленість у розвитку наукової спільноти.
