Восьмий тиждень курсу підвищення кваліфікації «foRestore» був присвячений біотопам як основним одиницям охорони природи в Європі. Лекцію 27 жовтня та практичне заняття 29 жовтня провела Анна Куземко – головна наукова співробітниця Інституту ботаніки НАН України, співзасновниця і член правління Української природоохоронної групи, член керівного комітету міжнародної робочої групи «Дослідження рослинності Європи» (European Vegetation Survey) та член Ради Міжнародної асоціації науки про рослинність (International Association for Vegetation Science).
Слухачі опанували засади оселищного підходу: ефективніше зберігати цілісне середовище, ніж окремі види, бо охорона біотопу захищає всі його компоненти. Слухачі отримали інформацію про його витоки, а саме Бернську конвенцію 1979 року, що є основою розбудови Смарагдової мережі, та Оселищну директиву ЄС 92/43/ЄЕС, на якій ґрунтується мережа Natura 2000, а також зобов’язання України за Додатком XXIX до Угоди про асоціацію з ЄС. Учасники курсу ознайомилися з Національним каталогом біотопів України (https://geobot.org.ua/files/publication/1828/catalog.pdf), який включає 217 типів, з яких 46 лісових.
Лекторка продемонструвала можливості ідентифікації біотопів за допомогою експертної системи EUNIS-ESy у програмі JUICE та інформацію про біотопи, доступну у модулі “habitats” на платформі FloraVeg.EU і можливості для поєднання польових описів із матеріалами лісовпорядкування для картування біотопів. Так у 2023 році за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства було закартовано 12 об’єктів природно-заповідного фонду Карпат, зараз триває така ж робота для і 6 таких територій на Поліссі. Також було показано результати автоматичної дешифровки біотопів за допомогою технології машинного навчання.
Найбільш вразила слухачів оцінка впливу війни на екосистеми. У НПП «Кам’янська Січ», через який лінія фронту проходила двічі, виявлено пожежі, вирви, знищення деревно-чагарникової рослинності та загибель численних представників фауни, зокрема полоза сарматського. В НПП «Кремінські ліси» бойові дії порушили унікальні вільхові ліси зі страусником звичайним та перетворила цінні бори у Серебрянському лісі на згарища. Біотоп «соснові ліси на крейдяних відслоненнях», який є лише в НПП «Святі Гори» та заповіднику «Крейдова флора», за даними 2026 року констатовано практично втраченим.
Для розуміння правового закріплення втрат учасники розглянули шість біологічних критеріїв екоциду: популяційно-видовий (знищено понад 80% популяції), ценотичний (залишилося до 10% угруповань без відновлення за три роки), біотопічний (втрата понад 50% біотопів міжнародного значення), а також два антропоцентричних критерії, які повїязані з втратою екосистемних послуг або необхідністю відселення населення із зони, де мало місце діяння, що може юути інтерпретовано як екоцид. За європейським переліком загроз виокремлено 24 типи, пов’язані з війною.
Учасники навчання вивчили кейс «Диво Каховського водосховища: природа відновлюється сама». Через 2–3 тижні після підриву дамби в червні 2023 року мулисте дно вкрили сіянці верби щільністю до 90–100 шт./м², які росли до 3 см на добу. Висота за три роки зросла з 3 м до в середньому 7 м, станом на осінь 2026 року окремі дерева перевищують 9 м заввишки. На звільненому з-під води дні колишнього водосховища станом на осінь 2025 року задокументовано понад 343 види судинних рослин, зокрема осоку житню з Червоної книги України, а частка бур’янів поступово знижується. Нині відновлюється близько третини історичних біотопів Великого Лугу, переважно вербово-тополеві ліси; повернення дубових і березових лісів малоймовірне у короткій перспективі.
Спікерка розвіяла міф про Смарагдову мережу: це не заповідник за колючим дротом, а гнучкий менеджмент, що допускає випас, сінокосіння й вибіркові рубки, які запобігають захаращенню та пожежам. Обговорили й слабкість та переваги оцінки впливу на довкілля та значення цієї процедури на охорону природи та лісове господарство.
Нагадуємо, що навчання, організоване в межах міжнародного навчального курсу «foRestore: Відновлення лісів України – від оцінки наслідків війни до сталого розвитку», організованого Zoï Environment Network (Екологічна мережа «Zoï») та Regional Eastern European Fire Monitoring Center (REEFMC) за фінансової підтримки Фонду Ганса Вільсдорфа.