ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ НА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ – РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТНОЇ РОБОТИ СНАУ 2024 ТА SYNGENTA

З кожним днем в Україні додаються гектари земельної площі сільськогосподарського призначення, що зазнали ураження внаслідок ведення військових дій. Частина земельних площ у прикордонних областях та близько до лінії зіткнення виведена з сільськогосподарського обігу.

Ті землі, які були раніше під окупацією, поступово розміновуються і приймається рішення щодо подальшого їх використання, враховуючи ступінь ушкодження та потребу в рекультивації. Аграріїв, які опинилася в подібному становищі, турбує подальший стан ґрунту та, відповідно, якість сільськогосподарської продукції, яка буде йти на експорт та імпорт.

Здебільшого виникають питання такого роду: «Де я можу зробити аналіз ґрунту на важкі метали? А якщо знайдуть перевищення ГДК важких металів у ґрунті, то вони ж надійдуть у рослину, так я потім не зможу продати свою продукцію? Чи не погіршує структуру ґрунту проходження розмінувальної техніки? Як краще зробити рекультивацію? та ін.». На такі питання звертаються до фахівців екологів-грунтознавців вишів та наукових установ, які мають певне напрацювання у цьому напрямку.

З 2022 року Сумський національний аграрний університет розпочав співпрацю з науковцями Королівського сільськогосподарського університету, які допомогли налагодити роботу з аграріями щодо обстеження земель на предмет забруднення важкими металами. Були проведені семінари щодо методики відбору зразків, їх підготовки та визначення важких металів, опубліковані перші статті та спільно з командою Бернського університету прикладних наук створено геопортал з отриманими даними. Це напрацювання зацікавив і фахівців компанії Syngenta Україна. Доцент Олена Мельник ініціювала проєкт з оцінки стану ґрунтів пошкоджених внаслідок бойових дій для клієнтів Syngenta, який було успішно виконано командою Сумського НАУ у складі професора Троценка Володимира Івановича, доцента Захарченко Еліни Анатоліївни, доктора філософії Дацько Оксани Миколаївни. До відбору проб та оцінки результатів фізико-хімічного аналізу було залучено експертів Cambridge Geoconsultants Limited, Британія. Студенти та аспіранти факультету агротехнологій та природокористування брали активну участь у роботи з ґрунтовими зразками, що надалі сприяло написанню ними наукових робіт під керівництвом Дацько О.М.

Проєкт мав на меті обстежити сільськогосподарські ділянки клієнтів Syngenta на території Київської, Чернігівської, Сумської, Херсонської та Миколаївської областей і був реалізований з квітня по грудень 2024 року. Було досліджено площі, що ушкоджені внаслідок розривів мін, влучань касетних, артилерійських боєприпасів, авіабомб. Робота проводилася разом з агрономами та фахівцями Syngenta. Зразки доставлялися в лабораторію оцінки ґрунтів у Сумський НАУ, де проходили цикл підготовки для подальшого визначення важких металів на приладі pXRF XL2 Niton Thermoscientific. Додатково проводився аналіз зразків ґрунту на макро- і мікроелементи, рН, вміст гумусу, фізичну глину, органічну речовину в акредитованій лабораторії SAT Lab, що розташована в с. Северинівка Сумського району. Проведена потужна робота, оскільки з кожного обстеженого місця влучання відбиралися зразки з днища, зі схилів, з брівок схилів і обов’язково на місцині, яка не зазнала вказаного впливу. Для забезпечення достовірності результатів, всі відбори в точках здійснювалися в трикратній повторності.

Причому на краях кратерів відбиралися по всіх чотирьох сторонах світу, оскільки ґрунт, його перехідні горизонти та материнська порода внаслідок вибуху розкидалася в різні сторони та відстані. Чим більше кратер, тим більше площа ураження і радіус розсіювання ґрунтових часток на площі. Рештки боєприпасів зустрічалися по деяких площах у великих кількостях.

Зрозуміло, що якщо рештки невеликого розміру, то вони і залишаться на полі і загорнуться з часом технікою. А яка ж подальша їхня доля? Вони будуть взаємодіяти з ґрунтовим розчином і почнеться природний хімічний процес. Тут як раз і ховається небезпека. Який склад цих решток, чи є там елементи, які приведуть до погіршення параметрів родючості ґрунту та в майбутньому відіб’ється на вміст токсичних елементів в сільськогосподарській продукції? Поведінка елементів залежить від утворених сполук в ґрунті, від pH, вмісту гумусу, фізичної глини, вбирної здатності, співвідношення деяких елементів.

У своїй роботі фахівці визначали на pXRF до 27 хімічних елементів. Це не тільки всім відомі полютанти в ґрунті, такі як кадмій, ртуть, свинець, але й менш відомі для аграріїв як миш’як, нікель вісмут, рубідій, стибій, титан, хром, залізо, магній, барій, натрій і т.д. Деякі з елементів, що визначалися рентгенфлуоресцентним методом (валовий їх вміст), не мали ГДК, що затверджені в Україні; для деяких було вказано ГДК для рухомої форми елементу. Але цей метод достатньо перспективний, швидкий і менш витратний, визнаний в європейських країнах, Австралії, Великобританії і т.д., за результатами створені картограми просторового розподілу елементів, що, визначає pXRF. Тому аналіз даних ґрунтових зразків на уражених площах і на не уражених на території України зараз стоїть перед вченими Сумського НАУ.

Які ж результати ми отримали? Чи є небезпека для аграріїв через наявність залишків боєприпасів у ґрунті?

Слід зазначити, що ми не відбирали зразки ґрунту з площ, де розташовані кілометри фортифікаційних споруд, окопів, або де тривала активна фаза бойових дій. Зразки було відібрано на територіях із невеликою кількістю влучань.

За результатами досліджень встановлено, що перевищення порогових значень за шкалою MEF (Фінляндія) не виявлено, як і зростання кількості елементів із концентрацією, що перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК), прийняті в Україні. Чи можливі такі перевищення? Так, оскільки зразки відбирали через кілька місяців після влучання. Для взаємодії залишків із ґрунтовим розчином та атмосферними водами потрібен час.

Що саме ми виявили в точках влучань?

Звісно, тут не йдеться про території, де горіла техніка, відбувався розлив паливно-мастильних матеріалів (ПММ), що призвело до забруднення вуглеводнями та іншими полютантами.

У будь-якому разі необхідно проводити регулярний моніторинг площ із часом, максимально видаляти уламки з полів, якщо це можливо. Для моделювання хімічної взаємодії сполук із ґрунтом можна визначати склад уламків. Це завдання також виконує прилад pXRF, що дозволяє аналізувати хімічні елементи як у ґрунті, так і в металах.

Для продовження господарювання на цих площах аграріям потрібно провести механічну рекультивацію як перший етап вирівнювання рельєфу поля. За наявності матеріальних ресурсів можна скористатися пропозиціями БТУ-центру та Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного, які розробили біопрепарати для відновлення ґрунтової мікробіоти після рекультивації.

В ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», а також у мережі Інституту охорони ґрунтів можна провести визначення вмісту рухомих полютантів (7–8 хімічних елементів). У разі перевищення ГДК доцільно підібрати рослини, які здатні максимально вилучати ці полютанти, що вже активно досліджується в Україні та світі.

За результатами проєкту командою проєкту підготовлено буклет для фермерів і брошуру, які невдовзі вийдуть у світ.

Ми працюємо на майбутнє разом: аналізуємо, моделюємо та відновлюємо! Запрошуємо до співпраці!

Матеріал підготувала Еліна ЗАХАРЧЕНКО.

Новини про проєкт в медіа:

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ З ДОСЛІДЖЕННЯ ҐРУНТІВ У СПІВПРАЦІ З SYNGENTA

https://www.facebook.com/share/p/154aVhxniy/